- краянин
- (мешканець певного краю / країни стосовно іншого мешканця того ж краю / країни), земляк, співвітчизник, одноземець; одноплемінник, одноплемінець
Словник синонімів української мови. 2014.
краянин
Смотреть что такое "краянин" в других словарях:
краянин — а, ч. Мешканець певного краю (країни) стосовно іншого мешканця того ж краю (країни); співвітчизник, земляк … Український тлумачний словник
краянин — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
земляк — (уродженець однієї з ким н. місцини); краянин, одноземець … Словник синонімів української мови
